Законодавство надає громадянам право продавати як уживані, так і абсолютно нові товари, однак передбачає обов’язкову сплату податків. Податкові ж органи мають повноваження накладати штрафи за здійснення продажів без офіційної реєстрації як фізичної особи-підприємця (ФОП). У зв’язку з цим виникає питання: чи є ризик ведення торгівлі на інтернет-майданчиках, які саме податки необхідно сплачувати та яким чином податкова служба відстежує діяльність продавців?
Чинні в Україні правила оподаткування залишаються незмінними: будь-який дохід громадян підлягає оподаткуванню, включаючи прибуток, отриманий від реалізації товарів через онлайн-платформи. Водночас Державна податкова служба (ДПС) нещодавно повідомила, що продаж індивідуального майна, тобто особистих речей, не є підставою для фінансової чи адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства. У відомстві зазначили, що лише систематичний продаж однорідного асортименту товарів має ознаки підприємницької діяльності. Це не стосується реалізації особистих речей громадянами через такі електронні торговельні платформи, як OLX, Prom та різноманітні соціальні мережі. Журналісти видання “Фокус” детально дослідили, за яких умов у громадян виникає податкове зобов’язання при продажу товарів через інтернет-сайти та які штрафні санкції передбачені законодавством для осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без офіційного оформлення ФОП та сплати відповідних податків.
Продаж товарів на OLX: чи всі операції підлягають оподаткуванню?
Адвокат юридичної компанії “ПРОКТОР”, що спеціалізується на господарському та податковому праві, Світлана Трощинська, пояснює: фізичним особам дозволено продавати особисті речі, такі як старі меблі, побутова техніка, книги та інші предмети вжитку, через онлайн-майданчики (наприклад, OLX, Prom, соціальні мережі) без обов’язку реєструватися як ФОП та сплачувати відповідні податки. Однак ця умова діє лише за умови, що такі продажі мають одноразовий характер, речі не були придбані з метою їх подальшого перепродажу, носять епізодичний характер і не мають ознак системності чи комерційної мети.
Світлана Трощинська зазначає, що податкове законодавство не встановлює чітких критеріїв для визначення діяльності як підприємницької. Проте, у податковій практиці існує ризик кваліфікації такої діяльності як господарської у разі здійснення трьох і більше однотипних продажів протягом одного календарного року. У такому випадку вже виникає необхідність державної реєстрації підприємницької діяльності та сплати відповідних податків. Юрист додає, що продаж особою власного старого холодильника, столу чи книг вважається реалізацією особистого майна, а не підприємницькою діяльністю.
Проте ситуація кардинально змінюється, якщо продажі набувають систематичного характеру. Наприклад, якщо особа регулярно продає нові або однотипні товари власного виробництва (такі як прикраси, одяг, косметика ручної роботи) або перепродує придбану продукцію. У таких випадках, навіть за відсутності офіційної реєстрації, податкові органи можуть розцінити цю діяльність як підприємницьку, підкреслила адвокат.
Податки на доходи від інтернет-продажів та штрафи: роз’яснення юристів
Керівник практики податкового права юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Іван Маринюк роз’яснив, що отриманий дохід підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військовим збором у розмірі 1,5%.
Водночас Іван Маринюк зауважує, що ведення підприємницької діяльності без оформлення ФОП та сплати податків може мати серйозні наслідки для громадян. Зокрема, це призведе до нарахування податків і зборів на всю суму отриманих доходів як для суб’єкта загальної системи оподаткування (ПДФО – 18%, військовий збір – 1,5%, єдиний соціальний внесок – 22%).
Законом також передбачені штрафні санкції за здійснення господарської діяльності без державної реєстрації. Світлана Трощинська повідомила, що згідно зі статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачено штраф у розмірі від 17 до 34 тисяч гривень з можливою конфіскацією товару, отриманих коштів, сировини або засобів виробництва. За повторне порушення протягом року сума штрафу може сягати 85 тисяч гривень. Окремо передбачено штраф у розмірі 340 гривень за ведення діяльності без взяття на податковий облік (пункт 117.1 статті 117 Податкового кодексу України).
Отже, дохід, отриманий від продажу товарів, підлягає оподаткуванню: 18% від суми становить податок на доходи фізичних осіб, а 1,5% – військовий збір.
Однак це не єдині види покарань, передбачених законодавством за ведення підприємницької діяльності без реєстрації та сплати податків. Партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько зазначає, що в деяких випадках можлива передача інформації до Бюро економічної безпеки (БЕБ) за наявності підозри в ухиленні від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів (стаття 212 Кримінального кодексу України).
Чи контролює податкова інтернет-продажі та як подавати річну декларацію про доходи?
Юристи стверджують, що податкові органи мають технічну можливість здійснювати моніторинг інтернет-майданчиків, де громадяни пропонують товари та послуги, що дозволяє виявляти незареєстрованих підприємців.
Світлана Трощинська у своєму коментарі для “Фокусу” зазначила, що податкова служба дійсно володіє технічними засобами для відстеження онлайн-платформ та отримання даних про платежі, які проходять через фіскалізовані сервіси. Наприклад, такі сервіси, як OLX Доставка (через Novapay), Нова пошта (послуга “накладений платіж”), Prom.ua, а також інші платформи з інтегрованими фіскальними реєстраторами розрахункових операцій (РРО), вже передають відповідну інформацію до податкових органів. Ці відомості включають прізвище, ініціали, ідентифікаційний код отримувача коштів, суму кожної транзакції та загальну кількість платежів. Водночас, на її думку, залишається відкритим питання щодо пріоритетності та доцільності використання цих даних для притягнення до відповідальності дрібних продавців.
Адвокат вважає, що з точки зору ефективності навряд чи податкові ресурси будуть спрямовані на перевірку осіб, які протягом року продали товарів на умовну суму до 5 тисяч гривень. Це є низьким фіскальним ризиком для держави, тоді як аналіз, комунікація та адміністрування таких незначних справ потребують значних ресурсів. Крім того, публічні заяви представників податкової служби свідчать про те, що основною метою контролю є виявлення прихованої підприємницької діяльності, а не переслідування звичайних громадян, які епізодично продають власні вживані речі.
Адвокат Іван Маринюк припускає, що податкові органи також можуть здійснювати моніторинг способу життя та діяльності окремих осіб (наприклад, блогерів, які в інтерв’ю публічно оголошують вартість реклами певних продуктів на своїх сторінках у соціальних мережах) та порівнювати цю інформацію з даними про задекларовані ними доходи. Крім того, податкова може отримувати інформацію від маркетплейсів та суб’єктів фінансового моніторингу.
Опитані юристи зазначають, що судова практика щодо притягнення до відповідальності продавців-порушників в Україні вже існує. Зазвичай такі справи стосуються порушення статті 164 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання. 1 Керуючий партнер адвокатського об’єднання IBC Legal Services Михайло Кочеров підкреслює, що відповідальність за таке порушення для звичайної фізичної особи є досить суттєвою – штраф до 34 тисяч гривень з конфіскацією доходів, отриманих від такої діяльності. Тобто, у разі доведення в суді складу правопорушення, крім штрафу, стягуються також суми, отримані від продажу. Однак, для кваліфікації діяльності як господарської необхідно довести її систематичність та спрямованість на отримання прибутку.
- youcontrol.com.ua
Він додає, що судова практика виходить з того, що систематичність продажу визначається як здійснення продажів не менше трьох разів протягом одного календарного року. Аналіз судових рішень показує, що податкові органи часто недостатньо ретельно готуються до судових розглядів, оскільки рідко можуть довести факт систематичності та наявність отриманого прибутку. В результаті суди вказують на передчасність висновків про наявність в діях продавців складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 164 КУпАП, та їх обґрунтованість на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини продавця повинні тлумачитися на його користь. За неподання ж громадянами декларацій про доходи, отримані від такої діяльності, законом передбачено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, розповів адвокат.
Щодо подання декларації про доходи, то загальне правило передбачає, що особи, які отримують доходи не від податкових агентів (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), зобов’язані щорічно подавати податкову декларацію до 1 травня року, наступного за звітним, та декларувати всі отримані доходи.
Іван Маринюк підкреслює, що особа повинна самостійно задекларувати свої доходи, отримані в період з 1 січня по 31 грудня звітного року, та нарахувати на них відповідні податки. Сплата цих податків має бути здійснена до 31 липня року, наступного за звітним. Проте виконання особою обов’язку щодо декларування доходів та сплати податків не виключає можливості застосування до неї заходів відповідальності за порушення правил здійснення підприємницької діяльності (ведення діяльності без реєстрації ФОП) та здійснення розрахункових операцій без використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних РРО (ПРРО).
У річну податкову декларацію громадяни повинні включати всі доходи, отримані протягом календарного року, які підлягають оподаткуванню. Зокрема, це стосується і доходів від продажу товарів або продукції чи надання платних послуг.