Міністерство юстиції України системно відстоює інтереси держави на міжнародній арені у справах, що виникли внаслідок збройного нападу російської федерації на Україну. Одним із провідних напрямів цієї діяльності стали звернення до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) зі скаргами на масштабні порушення прав людини та тяжкі злочини, скоєні росією на тимчасово окупованих українських територіях.
Протягом понад десяти років було подано низку міждержавних звернень, які охоплюють різні фази російської агресії — від початку анексії Криму у 2014 році до повномасштабного вторгнення у 2022 році. Ці провадження стали одними з найскладніших і наймасштабніших у практиці ЄСПЛ, суттєво вплинувши на еволюцію міжнародного права в умовах сучасних викликів.
Станом на 2025 рік у ЄСПЛ розглядаються чотири міждержавні справи, ініційовані Україною проти росії:
- «Україна проти Росії (щодо Криму)» — стосується окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, а також переслідування політичних в’язнів (етап розгляду питання про компенсацію);
- «Україна та Нідерланди проти Росії» — охоплює події на Донбасі з 2014 року та подальше вторгнення (етап визначення справедливої сатисфакції);
- «Україна проти Росії (VIII)» — стосується інциденту із захопленням українських моряків у Керченській протоці (стадія оцінки прийнятності та суті);
- «Україна проти Росії (IX)» — порушує питання системної практики політичних убивств, організованих росією (етап розгляду прийнятності та суті).
Кожне з цих проваджень має виняткове значення як для захисту прав українських громадян, так і для утвердження міжнародного правопорядку, заснованого на нормах і принципах.
Рішення ЄСПЛ та їх вплив
«Україна проти Росії (щодо Криму)»
Це перше міждержавне звернення України, за яким ЄСПЛ ухвалив рішення по суті. Воно охоплює події, що почалися 27 лютого 2014 року, коли росія встановила фактичний контроль над Кримом.
25 червня 2024 року Суд визнав численні порушення Європейської конвенції з прав людини з боку рф, зокрема: права на життя, свободу, справедливе судочинство, свободу віросповідання, освіту та захист від дискримінації. Окремо підтверджено факти катувань, переслідувань кримськотатарського населення, примусової видачі російських паспортів та незаконного застосування російського законодавства на окупованій території.
Суд також зафіксував системне придушення української мови та культури, витіснення українських освітніх і релігійних установ, обмеження свободи слова та мирних зібрань. У спеціальних висновках ЄСПЛ зазначив, що дії рф мають характер адміністративної практики — тобто цілеспрямованої державної політики, спрямованої на утиск свобод та переслідування за етнічними, політичними чи громадянськими ознаками.
Це рішення стало першою юридичною перемогою України у міждержавних справах, офіційно зафіксувавши не лише факт окупації, а й репресивну політику росії щодо місцевого населення, що відкриває перспективу притягнення рф до відповідальності на міжнародному рівні.
«Україна та Нідерланди проти Росії»
9 липня 2025 року Велика палата ЄСПЛ винесла знакове рішення, визнавши масові та системні порушення прав людини з боку рф як під час окупації Донбасу, так і в ході повномасштабної агресії. Суд підтвердив: - цілеспрямовану стратегію рф щодо знищення української державності;
- факти катувань, розстрілів військовополонених, масові депортації та фільтраційні заходи;
- незаконне переміщення та усиновлення українських дітей у росії;
- придушення свободи слова, віросповідання, протестної активності та української освіти.
У рішенні ЄСПЛ наголосив, що дії рф не є звичайним міжнародним конфліктом, а мають на меті ліквідацію України як суверенної держави. Суд зазначив, що характер насильства та публічні заяви російського керівництва про заперечення існування української нації становлять загрозу миру в Європі та підривають міжнародну систему, сформовану після Другої світової війни.
«Україна проти Росії (VIII)»
Це провадження стосується атаки росії на три українські військові кораблі у Керченській протоці 25 листопада 2018 року та захоплення 24 моряків. Україна подала заяву № 55855/18, в якій стверджує про порушення рф положень Конвенції, зокрема статей 2, 3, 5, 6 та 38. Заява базується на доказах незаконного затримання, утримання у нелюдських умовах та відсутності справедливого судового процесу.
ЄСПЛ оперативно застосував тимчасові заходи згідно з Правилом 39, зобов’язавши росію надати медичну допомогу пораненим та пояснити правові підстави затримання. Однак рф не надала інформацію у встановлений термін, пославшись на «розумний строк» на власний розсуд. Станом на березень 2024 року Суд отримав коментарі України щодо суті справи та готується до подальшого розгляду.
«Україна проти Росії (IX)»
Це останнє з активних міждержавних проваджень — № 10691/21 — стосується системної практики політично мотивованих убивств, які, за твердженням України, здійснює росія як на власній території, так і за її межами — зокрема в країнах-членах Ради Європи.
Йдеться про гучні вбивства та замахи на критиків режиму путіна, які, на думку України, є елементом державної політики. ЄСПЛ зареєстрував справу у 2021 році, а у квітні 2025-го повідомив про її комунікацію уряду рф. До справи вже приєдналися Польща та Литва як треті сторони, а ще шість країн отримали запити на надання інформації. Це перше міждержавне звернення, в якому Україна порушує питання політичних убивств як складової державної політики рф.
Індивідуальні звернення
Важливою частиною щоденної роботи Уповноваженого у справах ЄСПЛ є представництво України в індивідуальних провадженнях, поданих у зв’язку з агресією рф.
Наразі понад 9 200 індивідуальних скарг перебувають на розгляді ЄСПЛ — вони стосуються вбивств, насильницьких зникнень, жорстокого поводження, порушення прав та переслідувань за релігійними чи етнічними ознаками.
Перемога України у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» відкриває можливість розгляду та винесення рішень у низці індивідуальних звернень, пов’язаних із порушеннями на окупованих територіях з 2014 року.
Рішення ЄСПЛ та компенсації постраждалим - Рішення у міждержавних справах України проти росії у ЄСПЛ також корелюються із запуском та діяльністю Міжнародного реєстру збитків та компенсаційного механізму, завдяки якому громадяни України зможуть отримати стягнуті з рф кошти в якості компенсації за порушення росією їх прав.
- Цей факт вже було відображено у рішення щодо прийнятності та суті у справі «Україна та Нідерланди проти Росії», де ЄСПЛ наголосив, що: Суд вважає, що будь-яке майбутнє рішення, прийняте стосовно заявника — Уряду України — у даній справі відповідно до статті 41 Конвенції, має належним чином враховувати створення Реєстру збитків та триваючі дискусії щодо майбутнього механізму компенсації».
- Робота Міністерства юстиції України в особі Уповноваженого у справах ЄСПЛ триває — і кожне рішення Суду наближає не лише відновлення справедливості, а й майбутнє, у якому держава-агресор нестиме повну юридичну відповідальність за свої дії.
Посилання на джерело