Немає заповіту: хто має право на спадщину і в якій черзі

Спадкування — це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до її спадкоємців. Відповідно до Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Якщо заповіт не був складений, визнаний недійсним або не охоплює всю спадщину, право на спадкування переходить до осіб, визначених законом. У таких випадках спадкування відбувається за черговістю, встановленою главою 86 Цивільного кодексу України.

Черговість спадкування за законом

Спадкоємці отримують право на спадкування почергово — залежно від ступеня спорідненості. Кожна наступна черга має право на спадщину лише за відсутності спадкоємців попередньої черги або у разі їхньої відмови від спадкування.

Перша черга

До першої черги належать:

  • діти спадкодавця (у тому числі усиновлені);
  • той із подружжя, хто пережив спадкодавця;
  • батьки спадкодавця.

Діти, народжені поза шлюбом, мають рівні права на спадщину, якщо у свідоцтві про народження зазначено батька і матір або факт батьківства встановлено судом.

Друга черга

Рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід — як з боку батька, так і з боку матері.

Третя черга

Рідні дядько та тітка спадкодавця.

Четверта черга

Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини.

П’ята черга

Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Родичі ближчого ступеня споріднення усувають від спадкування родичів дальшого ступеня.

До п’ятої черги також належать утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї, але протягом не менше п’яти років отримували від нього матеріальну допомогу, що була основним джерелом існування.

Спадкування усиновленими та усиновлювачами

У разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки прирівнюються до родичів за походженням. Водночас усиновлений не спадкує після смерті своїх біологічних батьків, якщо правовий зв’язок із ними не був збережений рішенням суду.

Якщо суд зберіг зв’язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом або сестрою за походженням, то вони можуть спадкувати за правом представлення або як спадкоємці другої черги.

Спадкування за правом представлення

Це спадкування, коли спадкоємці отримують право на спадщину замість померлого родича, який мав би бути спадкоємцем. Наприклад:

  • внуки та правнуки спадкують частку, яка належала б їхнім батькам або діду;
  • племінники спадкують частку, яка належала б їхнім братам або сестрам спадкодавця;
  • двоюрідні брати та сестри — частку, яка належала б їхнім батькам (тітці чи дядькові спадкодавця).

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка ділиться між ними порівну.

Зміна черговості спадкування

Черговість спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором між заінтересованими спадкоємцями після відкриття спадщини. Такий договір не може порушувати прав спадкоємців, які не беруть у ньому участі, або тих, хто має право на обов’язкову частку.

Особа з наступної черги може отримати право спадкувати разом із спадкоємцями попередньої черги, якщо вона тривалий час опікувалася спадкодавцем, матеріально його забезпечувала або надавала допомогу у безпорадному стані.

Розмір частки у спадщині

Частки спадкоємців за законом є рівними. За усною угодою спадкоємці можуть змінити розмір частки у спадщині, якщо йдеться про рухоме майно. Для нерухомого майна або транспортних засобів така угода має бути письмовою та нотаріально посвідченою.

Матеріал має інформаційно-консультаційний характер і не встановлює додаткових законодавчих норм.

Посилання на джерело