Новий регламент бронювання працівників апаратів судів і органів суддівського врядування.

7 червня 2024 року Кабінет Міністрів оприлюднив текст Постанови № 650 (затверджена 5 червня) «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану». У той же день було затверджено «Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг».

У Постанові та Порядку детально описані процедури бронювання працівників патронатної служби та державних службовців, що працюють у судах та в органах суддівського управління – Конституційному Суді, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів та Державній судовій адміністрації.

Новий Порядок передбачає, що бронювання військовозобов’язаних здійснюватиметься через Єдиний державний вебпортал електронних послуг («Портал Дія»), тобто в електронному форматі.

Проте, як і раніше, виникають деякі питання, які потребують уточнення. Наприклад, згідно з Порядком, бронюванню підлягають всі військовозобов’язані, які працюють на штатних посадах патронатної служби в судах з виключною підсудністю, а також в судах, які уповноважені надавати дозвіл на проведення розвідувальних заходів. Це може призвести до ситуації, коли бронюванню підлягатимуть помічники суддів у всіх судах першої інстанції, оскільки вони розглядають справи з виключною підсудністю (ст. 30 ЦПК).

Пункт 6 Порядку бронювання дозволяє мобілізацію до 50% військовозобов’язаних працівників патронатної служби, які працюють у судах першої та апеляційної інстанції.

У Порядку зазначено, що бронюванню підлягають всі військовозобов’язані, які займають посади:

  • державної служби категорії “А”;
  • державної служби категорії “Б”, які тимчасово виконують обов’язки за вакантною посадою категорії “А”;
  • штатних працівників патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (апарати та секретаріати Конституційного Суду, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Вищої ради правосуддя, ВККС, ДСА).

Військовозобов’язані, що працюють на штатних посадах патронатної служби в судах з виключною підсудністю, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Щодо державних службовців категорій «Б» та «В», які працюють у секретаріатах органів суддівського управління та апаратах судів, кількість військовозобов’язаних, що підлягають бронюванню, не повинна перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних працівників станом на 18 травня 2024 року або на дату подання списків, якщо чисельність збільшилася.

Пункт 6 Порядку бронювання стосується військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу в судах, Конституційному Суді, Вищій раді правосуддя, ВККС, ДСА на посадах:

  • державної служби категорії “А” – всі військовозобов’язані;
  • державної служби категорій “Б” та “В” – 50% військовозобов’язаних цих категорій;
  • патронатної служби державних органів з юрисдикцією на всю Україну – всі військовозобов’язані;
  • інших посад – 50% військовозобов’язаних.

Таким чином, у порівнянні з попереднім Порядком, який діяв до набрання чинності 16 квітня законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», умови бронювання для працівників апаратів судів та секретаріатів органів суддівського управління стали менш сприятливими.

Крім того, передбачається зниження вікового порогу для мобілізації з 27 до 25 років. «Судово-юридична газета» раніше повідомляла про можливі негативні наслідки для судів першої та апеляційної інстанції через обмеження можливості бронювання помічників суддів та держслужбовців апаратів судів.

Незважаючи на це, деякі суди завчасно вжили заходів для бронювання більшості працівників своїх апаратів.