Особливості застосування відстрочки та розстрочки у виконавчому провадженні

У житті виникають ситуації, коли навіть за наявності чинного та обов’язкового судового рішення його негайне виконання є фактично неможливим. Законодавство передбачає інструменти, які дозволяють врахувати життєві обставини сторін — це відстрочка або розстрочка виконання.
Що таке відстрочка та розстрочка виконання?

  • Відстрочка виконання — це перенесення строку реалізації рішення на пізніший період.
  • Розстрочка виконання — це можливість виконувати рішення частинами у визначені судом проміжки часу.
    Ці механізми застосовуються тоді, коли існують фактори, що ускладнюють або тимчасово роблять неможливим повне та своєчасне виконання. До таких факторів суд може віднести:
  • ступінь відповідальності боржника у виникненні спору;
  • тяжке захворювання боржника чи членів його родини, складні фінансові умови;
  • стихійні лиха або інші надзвичайні обставини.
    Порядок надання відстрочки та розстрочки
    За наявності обставин, що перешкоджають виконанню рішення, сторони мають право звернутися до суду першої інстанції із заявою про відстрочку чи розстрочку.
    Рішення про розстрочку виконується частинами та у строки, визначені судом.
    Заява розглядається судом протягом 20 днів з моменту її надходження у відкритому засіданні з повідомленням учасників справи. Тривалість відстрочки чи розстрочки не може перевищувати одного року з моменту ухвалення відповідного рішення.
    Відстрочка та розстрочка у виконавчому провадженні
    На етапі примусового виконання судових рішень питання застосування відстрочки чи розстрочки регулюється спеціальними нормами виконавчого законодавства, що визначає окремі процедурні особливості та строки.
    За заявою стягувача виконавець може надати відстрочку або розстрочку виконання (крім судових рішень), якщо є відповідні підстави, про що складає постанову.
    Сторони виконавчого провадження повинні невідкладно (не пізніше наступного робочого дня) повідомити виконавця про надання судом відстрочки чи розстрочки. Підставою є обставини, що істотно ускладнюють або тимчасово роблять неможливим виконання.
    Механізми відстрочки та розстрочки забезпечують баланс між обов’язковістю виконання судових рішень і реальними життєвими умовами сторін. Подання відповідної заяви дозволяє боржнику чи стягувачу адаптувати порядок виконання рішення до об’єктивних обставин, довівши суду, що саме вони перешкоджають негайному виконанню.