Виконавчий напис нотаріуса – це нотаріальна дія, яка підтверджує право кредитора на примусове стягнення грошових коштів, повернення майна від боржника або витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника.
Здійснення виконавчого напису є способом захисту цивільних прав на боргових документах у випадках та порядку, визначених законодавством.
Відповідно до глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (наказ Мін’юсту від 22.02.2012 № 296/5), для стягнення коштів чи майна нотаріуси накладають виконавчі написи на документи, що підтверджують борг, або на угоди, які передбачають звернення стягнення на майно.
Умови здійснення виконавчого напису:
- подані документи мають підтверджувати безспірність боргу чи іншої відповідальності боржника перед кредитором;
- строк давності вимоги не перевищує 3 років (якщо інше не встановлено законом);
- нотаріус перевіряє наявність необхідних документів із затвердженого Переліку;
- у випадку іпотеки – перевіряється інформація з Державного реєстру речових прав, наявність заставної та інших іпотекодержателів.
Відмова у вчиненні напису можлива, якщо: - майно не може бути витребуване за законом;
- стягнення можливе лише на підставі рішення суду.
Зміст виконавчого напису включає: - дату та дані нотаріуса;
- інформацію про кредитора та боржника;
- суму боргу, штрафи, пеню, проценти;
- строк пред’явлення до виконання;
- номер реєстрації та юридичну силу.
Виконавчий напис може бути пред’явлений до примусового виконання протягом трьох років. Оскарження можливе у судовому порядку.
Посилання на джерело