Огляд справи
Запорізький окружний адміністративний суд 21 травня 2025 року виніс рішення, яке може мати значний прецедентний характер, визнавши незаконними дії співробітників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) у справі про примусову мобілізацію громадянина та проходження ним Військово-лікарської комісії (ВЛК) під загрозою побиття. Ця справа висвітлює важливі питання дотримання процедур під час мобілізації та захисту прав громадян.
Деталі інциденту
Історія розпочалася 5 вересня 2024 року, коли мешканець Запоріжжя, їдучи з Дніпра до Одеси, був зупинений співробітниками ТЦК та СП на території Миколаївської області. Попри те, що чоловік мав оновлені облікові дані та не ухилявся від військового обов’язку, його затримали прямо на трасі та примусово доставили до ВЛК у Миколаєві. Заяви громадянина про готовність отримати повістку та пройти ВЛК за місцем реєстрації були проігноровані.
Затримання відбулося без вручення повістки та без складання протоколу про адміністративне затримання. За даними справи, під загрозою застосування фізичного насильства чоловік підписав документи про проходження ВЛК, хоча, як він стверджує, реального огляду не було. Після цього йому видали новий військовий квиток (хоча він вже мав такий з 2020 року) та мобілізували до лав ЗСУ. Протягом вересня 2024 року чоловіка перевозили між військовими частинами, поки зрештою не зарахували до штату підрозділу.
Позиція сторін та судове рішення
Не погоджуючись з такими діями, громадянин оскаржив мобілізацію в суді. Дружина також подала заяву до поліції щодо незаконного затримання.
Представники ТЦК у суді наголошували на конституційному обов’язку захисту незалежності України та відсутності у мобілізованого “бронювання”. Проте, вони не змогли пояснити, чому чоловікові не видали повістку за місцем реєстрації, чи дійсно він пройшов ВЛК у Миколаєві, навіщо йому видали новий військовий квиток та чому знадобилася примусова мобілізація на трасі.
Суд ретельно дослідив матеріали справи та виявив низку порушень:
- Картка обстеження та медичного огляду не містила підпису громадянина, інформації про видачу направлення на ВЛК, а також назви та печатки ВЛК, яка проводила обстеження.
- Новий військовий квиток був виданий нібито 2 вересня 2024 року, хоча чоловік у цей день перебував у Дніпрі, що підтверджено документально, а реальне затримання відбулося 5 вересня.
- ТЦК не довело факт вручення повістки та не обґрунтувало, на якій підставі чоловік опинився в приміщенні ТЦК у Миколаєві, особливо враховуючи відсутність звинувачень у порушенні ним правил військового обліку.
- Суд звернув увагу, що документи ВЛК були засвідчені печаткою ТЦК, що свідчить про їхнє оформлення саме посадовцями ТЦК, підтверджуючи слова громадянина про відсутність реального медичного обстеження.
Висновки суду
Запорізький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що примусове направлення громадянина на ВЛК є “очевидно незаконним”. Суд підкреслив, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків, а обов’язок доведення придатності особи до військової служби лежить на суб’єкті владних повноважень.
У рішенні суду зазначено: “Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.”
Суд визнав важливість питань мобілізації в умовах воєнного стану, але наголосив, що “зазначені обставини не можуть бути виправданням порушень, які відбулися в спірних правовідносинах”.
У підсумку, Запорізький окружний адміністративний суд задовольнив позов у повному обсязі, визнавши незаконними:
- Видачу ТЦК нового військового квитка.
- Направлення на проходження ВЛК.
- Призов під час мобілізації.
- Направлення до військової частини.
Це рішення є важливим кроком у забезпеченні дотримання законності та прав громадян під час мобілізаційних заходів.
Посилання на джерело