Законодавство України встановлює шестимісячний строк для прийняття спадщини, який обчислюється з дня смерті спадкодавця або з дня набрання чинності рішенням суду про оголошення особи померлою. Якщо спадкоємець не встиг подати заяву вчасно, це не завжди означає втрату права на спадщину. У певних випадках його можна поновити.
Кому не потрібно подавати заяву про прийняття спадщини
Окремі категорії спадкоємців вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, якщо не заявили про відмову від неї протягом установленого строку.
До них належать:
- особи, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини;
- малолітні та неповнолітні особи;
- особи, визнані недієздатними;
- особи з обмеженою цивільною дієздатністю.
Якщо нотаріусу бракує підтверджуючих документів щодо спільного проживання, цей факт можна встановити через суд.
Як діяти, якщо строк пропущено
Для спадкоємців, які не проживали разом зі спадкодавцем і не подали заяву вчасно, закон передбачає два шляхи вирішення питання.
1. Отримати письмову згоду інших спадкоємців
Якщо спадщину вже прийняли інші спадкоємці, усі вони можуть письмово погодитися на подання заяви особою, яка пропустила строк. У такому випадку звернення до суду не потрібне — спадкоємець може подати заяву нотаріусу.
2. Звернутися до суду
Якщо отримати згоду інших спадкоємців неможливо, спадкоємець має право подати позов про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Суд може задовольнити такий позов за умови, що причини пропуску строку були поважними та об’єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до нотаріуса.
Які причини суд може визнати поважними
- тривале лікування або серйозна хвороба спадкоємця;
- тривале перебування за межами України;
- відбування покарання в місцях позбавлення волі;
- відсутність інформації про існування заповіту;
- велика відстань між місцем проживання спадкоємця та місцем відкриття спадщини;
- довготривалі службові або закордонні відрядження;
- проходження строкової військової служби;
- необхідність отримання документів із-за кордону (наприклад, свідоцтва про смерть з апостилем).
Важливо: саме перебування за кордоном не гарантує поновлення строку. Суд оцінюватиме, чи мав спадкоємець можливість звернутися через консульство або надіслати заяву поштою.
Які причини зазвичай не визнаються поважними
- необізнаність щодо законодавчих строків;
- незнання про наявність спадкового майна;
- похилий вік або непрацездатність без інших обставин;
- суперечки між спадкоємцями щодо розподілу майна;
- відсутність грошей на поїздку;
- несприятливі погодні умови;
- емоційні переживання через смерть родича без підтвердженого захворювання.
Які докази необхідно подати до суду
Для підтвердження поважності причин пропуску строку слід надати письмові докази:
- медичні довідки та виписки;
- документи про лікування;
- довідки про перебування за кордоном або у відрядженні;
- службові документи;
- офіційне листування та інші документи, які підтверджують наявність перешкод.
Необхідно довести не лише факт існування таких обставин, а й те, що саме вони унеможливили своєчасне звернення до нотаріуса.
До кого подавати позов
Відповідачами виступають спадкоємці, які вже прийняли спадщину. Якщо таких осіб немає, відповідачем буде територіальна громада за місцем відкриття спадщини в особі відповідної місцевої ради.
Якщо спір стосується нерухомості, позов подається за місцем її знаходження.
Що робити після позитивного рішення суду
Якщо суд визначив додатковий строк, спадкоємець повинен у межах цього строку звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Судове рішення саме по собі не означає автоматичного прийняття спадщини та не замінює подання заяви.
Також варто врахувати, що повторне надання додаткового строку законодавством не передбачене. Якщо суд уже визначив такий строк, ним потрібно скористатися вчасно.
Своєчасне звернення до нотаріуса залишається найкращим способом уникнути додаткових витрат часу та судових процедур під час оформлення спадщини.
Посилання на джерело