ЄСПЛ вперше оцінив застосування «воєнних» положень КПК України щодо тримання під вартою
23 липня 2026 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Колесник і Смельницький проти України» (заяви № 24465/23 та № 25217/23). Це перше рішення, у якому Суд розглянув відповідність Конвенції положень Кримінального процесуального кодексу України, запроваджених після початку повномасштабної агресії Російської Федерації.
Суть справи
Йшлося про двох громадян України, затриманих у липні 2022 року за підозрою у поширенні інформації про українські військові позиції в Харкові. Згодом підозру перекваліфікували на державну зраду.
Позиція Суду
ЄСПЛ не встановив порушення статті 5 §3 Конвенції щодо обґрунтованості та тривалості тримання під вартою, а скаргу за статтею 5 §1 визнав явно необґрунтованою.
Суд проаналізував частину шосту статті 176 та частину четверту статті 183 КПК України, внесені Законом № 2198-IX від 14 квітня 2022 року, які регулюють застосування запобіжних заходів під час воєнного стану.
Висновки ЄСПЛ
ЄСПЛ дійшов висновку, що ці положення не створюють системи обов’язкового тримання під вартою. Суд погодився з рішенням Конституційного Суду України від 19 червня 2024 року № 7-р(ІІ)/2024, яке підтвердило, що суди мають право визначати заставу та застосовувати індивідуальний підхід.
Коментар Уповноваженої у справах ЄСПЛ
Маргарита Сокоренко зазначила: «Це рішення є важливим для практики застосування кримінального процесуального законодавства в умовах воєнного стану. Суд підтвердив, що положення КПК не створюють механізму автоматичного тримання під вартою та не звільняють суди від обов’язку оцінювати ризики й обставини кожної справи».
Додаткові аспекти
ЄСПЛ визнав, що рішення українських судів ґрунтувалися на належних підставах — ризиках переховування, впливу на свідків, знищення доказів чи вчинення нових злочинів. Суд також врахував безпрецедентні умови здійснення правосуддя під час війни, зокрема у Харкові, який перебував поблизу лінії фронту.
Таким чином, рішення ЄСПЛ підтвердило, що навіть у воєнний час українська система правосуддя зберігає баланс між безпекою держави та правами людини.
Посилання на джерело