Відсутність нотаріуса не позбавляє військовослужбовця можливості врегулювати ключові юридичні питання щодо оформлення заповіту та довіреності. Законодавство України передбачає коло посадових осіб, які можуть посвідчувати такі документи, прирівнюючи їх до нотаріально посвідчених.
Хто може посвідчити заповіт чи довіреність замість нотаріуса
Під час воєнного стану заповіти та довіреності військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, створених відповідно до законів, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів і органів цивільного захисту, які залучені до заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, можуть посвідчуватися не лише нотаріусами.
Такі документи мають право посвідчувати:
- Командир (начальник) військової частини, з’єднання, установи, закладу або інша уповноважена ним особа — заповіт і довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації без нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім’ї та члена сім’ї військовослужбовця.
- Головний лікар, його заступник з медичної частини, черговий лікар, начальник госпіталю — заповіт військовослужбовця, який перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі чи іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я.
- Начальник військово-лікувального закладу, його заступник з медичної частини, старший або черговий лікар — довіреність військовослужбовця, який лікується у госпіталі, санаторії чи іншому військово-лікувальному закладі.
Такі заповіти та довіреності прирівнюються до нотаріально посвідчених відповідно до статей 245 і 1252 Цивільного кодексу України та посвідчуються за Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 419, з урахуванням рекомендацій Міністерства юстиції, визначених постановою КМУ від 28.02.2022 № 164.
Після посвідчення документи надсилаються через Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони або відповідний орган до Міністерства юстиції чи його територіального органу для реєстрації у Спадковому реєстрі та Єдиному реєстрі довіреностей.
Посвідчення заповіту військовослужбовця
Хто може скласти заповіт
Заповіт може скласти лише дієздатна фізична особа особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Посадова чи службова особа посвідчує заповіт у присутності свідків у випадках, передбачених законом.
Форма та зміст заповіту
- Письмова форма: заповіт обов’язково складається письмово із зазначенням місця і часу його складення, дати та місця народження заповідача.
- Чіткість формулювань: текст заповіту має бути сформульований так, щоб не викликати суперечок чи сумнівів під час оформлення спадщини.
- Документи на майно: під час посвідчення заповіту не вимагається подання документів, що підтверджують право власності військового на майно, яке заповідається.
Порядок складання і підписання заповіту
- Спосіб викладення: заповідач може написати заповіт власноруч або надрукувати його за допомогою технічних засобів.
- Запис посадовою особою: на прохання заповідача посадова чи службова особа може записати текст заповіту з його слів власноруч або надрукувати. У такому разі заповідач зачитує текст уголос і робить відповідну відмітку перед своїм підписом.
- Особистий підпис: військовослужбовець підписує заповіт власноруч у присутності посадової чи службової особи.
Якщо через фізичну ваду або хворобу особа не може підписати заповіт, за її дорученням у її присутності та в присутності посадової, службової особи документ може підписати інша фізична особа. Причини, з яких заповідач не підписав документ особисто, зазначаються у посвідчувальному написі.
Не можуть підписати заповіт замість заповідача:
- Особа, на користь якої заповідається майно, а також вона не може бути присутньою під час підписання заповіту.
- Посадова чи службова особа, яка посвідчує заповіт.
Свідки при посвідченні заповіту
У низці випадків присутність не менш як двох свідків є обов’язковою умовою посвідчення заповіту. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.
Свідками не можуть бути:
- Посадова чи службова особа, яка посвідчує заповіт.
- Спадкоємці за заповітом.
- Члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом.
Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос і ставлять свої підписи. До тексту заповіту вносяться відомості про свідків відповідно до статті 1253 Цивільного кодексу України.
Заповіт складається і посвідчується у двох примірниках: один зберігається у посадової чи службової особи, другий видається заповідачу.
Посвідчення довіреності військовослужбовця
Встановлення особи та загальні вимоги
Для посвідчення довіреності посадова чи службова особа встановлює особу довірителя за документами, визначеними статтею 43 Закону України «Про нотаріат», аналогічно до процедури при посвідченні заповіту.
Зміст довіреності
- Чіткість повноважень: у довіреності мають бути конкретно визначені юридичні дії, на які уповноважується представник.
- Обов’язкові реквізити: місце і дата складення (підписання), прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання представника та довірителя, а за потреби — їхні посади.
- Для адвоката: зазначаються дані довірителя, прізвище, ім’я, по батькові адвоката, номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, організаційна форма здійснення адвокатської діяльності.
- Строк дії: у довіреності вказується строк, на який вона видана; якщо строк не визначено, довіреність чинна до припинення її дії.
- Дата посвідчення: довіреність без дати посвідчення є нікчемною.
Порядок підписання довіреності
- Особистий підпис: довіреність підписується довірителем у присутності посадової чи службової особи.
- Підпис іншою особою: якщо довіритель через фізичну ваду або хворобу не може підписати документ, він підписується іншою особою в тому ж порядку, що й заповіт.
Не можуть підписати довіреність замість довірителя:
- Особа, на ім’я якої видається довіреність.
- Посадова чи службова особа, яка посвідчує довіреність.
Довіреність посвідчується в одному примірнику. Вона видається особі, від імені якої посвідчена, або за її проханням і за її рахунок надсилається за вказаною адресою особі, на ім’я якої видана.
Обмеження для посадових осіб та нотаріальна таємниця
Посадові та службові особи не мають права посвідчувати заповіти й довіреності на своє ім’я або від свого імені, на ім’я чи від імені свого чоловіка або дружини, а також їхніх і своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер).
При посвідченні заповітів і довіреностей такі особи зобов’язані дотримуватися нотаріальної таємниці та не розголошувати відомості, отримані під час посвідчення документів.
Обов’язок зберігати нотаріальну таємницю поширюється також на осіб, яким стало відомо про посвідчення заповіту чи довіреності у зв’язку з виконанням службових обов’язків або іншої роботи, на свідків, залучених до посвідчення, та інших осіб, яким стали відомі відповідні відомості. Порушення нотаріальної таємниці тягне відповідальність у порядку, встановленому законом.
Посилання на джерело